розговоритися — ворю/ся, во/ришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. || Завести розмову, вступити у бесіду … Український тлумачний словник
розговоритися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збалакатися — аюся, аєшся, док., розм. 1) Домовитися про що небудь, погодитися на чомусь. 2) Зачепити що небудь у розмові, розговоритися про когось, щось … Український тлумачний словник
зговорюватися — ююся, юєшся, недок., зговори/тися, ворю/ся, во/ришся, док. 1) Домовлятися про що небудь, приходити до згоди. 2) тільки док., зазвичай із запереченням не. Порозумітися в розмові, бесіді. 3) тільки док., діал. Завести розмову, розговоритися … Український тлумачний словник
розгалдикатися — аюся, аєшся, док., розм. Голосно й швидко розговоритися … Український тлумачний словник
розгуторитися — рюся, ришся, док., діал. Розговоритися … Український тлумачний словник
розмовитися — влюся, вишся; мн. розмо/вляться; док., заст. 1) Порозмовляти. || Порозумітися. 2) Розговоритися … Український тлумачний словник
розгуторити — дієслово доконаного виду розговоритися діал … Орфографічний словник української мови
розточитися — 1 дієслово доконаного виду ставати ширшим внаслідок розточування розточитися 2 дієслово доконаного виду розтектися розточитися 3 дієслово доконаного виду розбігтися розточитися 4 дієслово доконаного виду розговоритися … Орфографічний словник української мови
розґадатися — ґадамся, дашся, Пт. Розговоритися, розбалакатися … Словник лемківскої говірки